Ви є тут

Олександр Ротов: Повернути будівельників в країну

Дата: 
8.12.2019

 

 

Як буде розвиватися основа економіки - будівельна галузь, про цілі і виклики, що стоять перед професійним співтовариством розповів віце-президент і голова Ради директорів Конфедерації будівельників України, заслужений будівельник України, засновник інвестиційно-будівельної групи компаній «Герц», сенатор Європейського економічного Сенату Олександр Сергійович Ротов.

 

 

 

 

- Олександре Сергійовичу, що сьогодні являє собою Конфедерація будівельників України?

 

- Як будь-яка серйозна структура, Конфедерація будівельників України (КБУ) створювалася не в один день і продовжує розвиватися досі. Вона була задумана як супер-об'єднання всіх представників професійного будівельного середовища. До об'єднання були запрошені галузеві професійні об'єднання, що існували на той момент. Частина з них, як, наприклад, Українська будівельна асоціація, повністю влилися в структуру КБУ. Інша частина, такі як Будівельна Палата, Асоціація виробників будматеріалів вважали за краще залишитися незалежними організаціями. Проте, вони делегували своїх представників в конфедерацію і беруть безпосередню участь в діяльності КБУ.

 

Саме таке загальне об'єднання учасників будівельного ринку дозволило Конфедерації ставити перед собою амбітні цілі. Наприклад, стати єдиним регулятором будівельного ринку з боку професійного середовища.

 

 

- Тобто КБУ об'єднує не тільки представників компаній, які ведуть, власне, будівельні роботи?

 

- Звісно! КБУ об'єднує всіх учасників будівельної діяльності від ідеї проекту, виділення землі і до прийняття об'єкта в експлуатацію!

 

Безумовно, це і безпосередньо будівельники, які ведуть житлове, промислове будівництво, мостобудування, метробуд та інші спеціалізовані види будівництва.

 

А також це і компанії, що здійснюють спецроботи, до яких відносяться трубопроводи, сантехніка, електрика, слабкострумові мережі, кабельні системи, кондиціонування, водопідведення, каналізація, очисні споруди та багато іншого.

 

Також дуже довго можна перераховувати виробників будівельних матеріалів, кожен з яких важливий для нас.

 

Крім того, це і архітектори, девелопери, управляючі компанії, генпідрядні організації, технагляд.

 

У Конфедерацію входять банки, які здійснюють іпотечне кредитування, профільні інститути, різні служби, як, наприклад, служба надзвичайних ситуацій.

 

Таким чином КБУ, з точки зору об'єднання всіх учасників ринку, є по суті ідеальною моделлю. Сьогодні КБУ стала глобальним комунікаційним майданчиком для всіх, чия діяльність стосується будівельної галузі. І тим не менше КБУ ще чекає багато роботи з поглиблення і розширення своєї діяльності.

 

 

- Тобто процес розвитку Конфедерації не зупиняється і прямо зараз.

 

- Так. У наших планах більш серйозне освоєння функцій, пов'язаних з саморегулюванням. Багато що вже зроблено і підготовлено для цього. Ми ведемо роботу над тим, щоб підняти рівень участі КБУ в атестації фахівців, ліцензування окремих видів діяльності.

 

Сьогодні це стає ще більш актуальним в умовах, коли держава оптимізує свої функції і знижує рівень регулювання будівельної галузі зі свого боку.

 

Але щоб КБУ не стала монстром, ми почали реформування структури конфедерації і приступили до побудови регіональної структури. Наші регіональні підрозділи будуть посилені і отримають набагато більш широкий набір функцій.

 

 

- Чим продиктована необхідність такої децентралізації?

 

- Ми виходили з того, що всі учасники ринку повинні бути представлені в Конфедерації будівельників не тільки за професійними спеціалізованими критеріями, а й за регіональними.

 

Адже у нашій країні багато регіонів, які мають свої особливості: гірські, туристичні, індустріальні, адміністративні, портово-суднобудівні, аграрні тощо. Відповідно і будівельна галузь в цих регіонах має свою специфіку.

 

І, до речі, потрібно сказати, що будівництво зараз активізується по всій країні. У регіонах йде реалізація дуже цікавих проектів.

 

За великим проектам будівельники працюють в тісному контакті з місцевими адміністраціями. І тут можуть допомогти комунікаційні можливості авторитетного професійного об'єднання.

 

В кінцевому рахунку, повинен спрацювати принцип синергії - чим більше ми зможемо принести користі в регіонах через свої регіональні представництва, тим більше зростуть наші комунікаційні і професійні можливості.

 

Звичайно побудова оновленої структури конфедерації має враховувати регіональні та професійні особливості всіх учасників, але цінності в ній повинні бути єдині.

 

 

- Потрібно розуміти, КБУ збільшить свій вплив на розвиток всієї будівельної галузі?

 

- У майбутньому ми хочемо, щоб КБУ стала авторитетною організацією не тільки в професійному середовищі, а й на рівні взаємодії з державними структурами.

 

Зокрема, ми ведемо роботу над тим, щоб КБУ делегувала свого представника для засідань Кабінету Міністрів з правом подачі професійних пропозицій щодо будівельної галузі. Логічне, щоб наші представники брали участь в засіданнях профільних Комітетів Верховної Ради.

 

У планах конфедерації також більш тісна співпраця з Міністерством закордонних справ і Мінекономіки. Оскільки іноземні партнери, які контактують з цими відомствами, повинні невідкладно отримувати підтримку з боку професійних учасників нашого ринку.

 

 

- Як, на Вашу думку, повинна управлятися будівельна галузь?

 

- Головний регулятор будівельної галузі - ринок. Що стосується ролі держави, то зараз є певна незручність у тому, що регулювання будівельної галузі розпорошено між різними відомствами. В таких умовах галузі потрібен загальний комунікаційний майданчик, який може надати підтримку учасникам ринку у всіх регіонах країни. І таким майданчиком може стати КБУ.

 

 

- У контексті розвитку галузі хочеться запитати, як подолати корупцію в будівництві?

 

- Корупцію повинна зламати прозора дозвільна система. Ми виступаємо за впровадження електронного кабінету забудовника і переведення документообігу, пов'язаного з будівництвом і введенням об'єкта в експлуатацію, в електронну форму.

 

У відповідності з цією концепцією будівництво повинно проходити поетапно, і кожен з етапів повинен проводитись конкретним суб'єктом згідно з отриманою ліцензією або сертифікатом. При цьому вся інформація повинна знаходитись у загальній цифровій хмарі, доступній для всіх задіяних в процесі учасників. І ці ж учасники повинні нести персональну відповідальність на своєму етапі.

 

Звичайно, терміни прийняття позитивного або негативного для забудовника рішення повинні бути строго регламентовані.

 

Таким чином, система повинна працювати за принципом «єдиного вікна» для взаємодії з усіма структурами, задіяними в процесі будівництва, а також служити механізмом моніторингу всіх етапів державними органами.

 

 

- Виглядає як дуже віддалена у часі перспектива.

 

- Нічого подібного. Така система успішно реалізована в різних країнах світу. Зокрема, в Македонії, чиї фахівці зараз надають нам консультаційну допомогу.

 

Всього за 2-3 роки вся країна здатна перейти на дану систему. Цього цілком вистачить для підготовки потрібної кількості сертифікованих фахівців, які будуть задіяні на всіх етапах здійснення проекту.

 

За нашими оцінками близько 54 тисяч співробітників необхідно навчити, забезпечити відповідним обладнанням.

 

І ми впевнені в успіху, тому що зараз в керівництві держави ми бачимо підтримку в цьому питанні.

 

 

- Ну поки що ми спостерігаємо відтік будівельників з країни.

 

- Це проблема, яку професійному співтовариству необхідно вирішити спільно з державою. Адже їдуть кращі фахівці. І справа не тільки в зарплаті. Українські компанії вже довели рівень заробітних плат до європейських, підвищують також і соцгарантії для співробітників.

 

Однак не все можна вирішити на рівні компаній. Українцям потрібні соцгарантії, захищеність, які їм можуть забезпечити тільки на державному рівні.

 

Поки цього не буде, українські будівельники будуть їхати. Спочатку на час, але потім значна їх частина осяде за кордоном назавжди.

 

Таким чином українські компанії продовжать втрачати свої кращі кадри.

 

Розуміючи важливість вирішення даної проблеми, ми готуємо цілу програму з повернення українських будівельників в Україну. Хочемо запропонувати її для розгляду уряду і Президенту.

 

 

- У чому полягає основна ідея даної програми?

 

- Ми дотримуємося принципу, що розвинена країна повинна пропонувати для продажу на зовнішні ринки не ресурси (в даному випадку трудові). А готовий продукт! І ми зобов'язані їй в цьому допомогти. Ми переконані, що заробляти за кордоном можна і потрібно. Але це потрібно робити, пропонуючи кінцевий продукт, готові рішення, які можуть надати українські компанії.

 

Важливо, щоб за кордон їхали не окремі фахівці допомагати заробляти іноземним компаніям, а, щоб українські компанії, працюючи за кордоном, забезпечували пристойний заробіток своїм фахівцям. Таким чином, держава в особі будівельників отримає надійних платників податків, які в кінцевому рахунку отримають відповідні соціальні гарантії, навіть працюючи за кордоном.

 

Ми зі свого боку готові надати підтримку українським компаніям в зарубіжній участі в тендерах на будівництво об'єктів, виконання робіт. Отримавши відповідний контракт, підтвердивши кваліфікацію своїх співробітників компанія може виїхати на його виконання. Причому мова йде як про великі тендери, де великі українські компанії вже мають солідний досвід, так і про малі.

 

Таким чином українська будівельна галузь з вагомої складової внутрішньої економіки може перетворитися на помітного учасника глобальних економічних відносин.

 

Джерело