Автоклавний газобетон є екологічно чистим для людини і досить дружнім до навколишнього середовища будівельним матеріалом. Більш того, за даними Міністерства охорони здоров'я колишнього СРСР коефіцієнт екологічності автоклавного ніздрюватого бетону має показник 2,0. Для порівняння, керамічна цегла має показник 10,0, керамзитобетон - 20,0. Найекологічнішою вважалося деревина з показником 1,0. Ці дані повністю збігаються з думкою європейських екологів. Так, наприклад, за даними Міністерства навколишнього середовища Фінляндії, газобетон належить до найвищого класу екологічної безпеки. Чому ж виставлені такі високі оцінки екологічності автоклавному ніздрюватого бетону?
Давайте ще раз згадаємо технологію його виробництва. Для виготовлення газобетону використовують тільки природні компоненти - кварцовий пісок, вапно, цемент, гіпс, воду. Вапно та цемент хоч і є продуктами переробки, однак мають природну основу: вапно виготовляється на основі крейди або вапняку, цемент - на основі глини. Для пороутворення додається алюмінієва пудра або паста. В наслідок хімічних реакцій виділяється водень, який випаровується із утворенням пор і заміщується більш важчим звичайним повітрям. Саме повітря, а не таємничий газ, міститься в численних порах автоклавного газобетону. Хоча, з іншого боку, повітря теж є газом. Звідси і назва - "газобетон".
Розібравшись з повітрям в порах, перейдемо тепер до наступного аспекту екологічності. Ми вже говорили, що кількість цих самих пор в загальному об'ємі газобетону в залежності від його густини, та становить 75-85%. Решта - це міжпорова тверда стуктура, синтезована з піску, цементу і вапна, тобто з природних копалин. А саме з ними до складу будь-якого будівельного матеріалу потрапляють так звані природні радіонукліди, що визначають його радіоактивність. І чим більша кількість природних копалин витрачається на виготовлення того чи іншого будівельного матеріалу, логічно припустити, що тим вище його радіоактивність. Автоклавний газобетон, що має в своєму об'ємі всього 15-25% твердої мінеральної структури, містить в рази меншу кількість радіонуклідів у порівнянні з більш щільними і важкими конкурентами. Для порівняння, на 1 м3 газобетону припадає лише 400-600 кг мінеральної сировини, а на повнотілу керамічну цеглу - 1400-1600 кг/м3. За фактом, ефективна природна активність природних радіонуклідів в газобетоні різних виробників складає близько 50-80 Бк/кг. А максимальна радіоактивність будівельних матеріалів, що використовуються для будівництва найбільш відповідальних з точки зору екології будівель 1 класу згідно з ДБН В.1.4-1.01 становить 370 Бк/кг.
Чимало побоювань у потенційних покупців викликає стереотип присутності в газобетоні алюмінію. Дійсно, до складу газобетонної маси алюміній вводиться двома шляхами: з цементом, який містить до 20% алюмінію за масою (до 100 кг цементу на кубічний метр газобетону), і у вигляді алюмінієвої пудри (близько 400 г пудри на кубічний метр газобетону). Власне ці 400 г і перетворюють текучу газомасу об'ємом близько половини кубометра в повноцінний кубометр газобетону: частинки алюмінієвої пудри, реагуючи з гідроксогрупами розчину (ОН - іонами), перетворюються на той же оксид алюмінію і водень.
В наслідок цього ми маємо матеріал, у кубометрі якого міститься до 20 кг хімічно зв'язаного алюмінію. Для порівняння: в кубометрі цегли міститься 200-400 кг алюмінію у вигляді оксидів, в кубометрі неавтоклавних пористих бетонів - 50 кг алюмінію і більше. Оксид алюмінію - основа глинозему і різних глин, в т.ч. глини, яка застосовується у косметичних цілях. Окислений алюміній - одне з найбільш стійких хімічних сполук. З нього виготовляють кухонний посуд, упаковку харчових продуктів, тощо. Підозрювати його в якійсь «шкідливості» можна лише від повної неосвіченості.
Аналогічна ситуація і з міфом наявності шкідливого вапна у газобетоні. Давайте знову згадаємо технологію виробництва газобетону, а саме його автоклавну обробку. Температурно-вологісна обробка при високому тиску насиченої пари повністю змінює кристалічну ґратку масиву - відбувається синтез мінеральних компонентів, масив зелено-коричневого кольору на вході до автоклаву стає білим на виході. По суті, автоклавний газобетон - це не продукт простої гідратації цементу, це синтезований камінь, який не містить навіть кварцового піску. При автоклавній обробці навіть кварцовий пісок, інертна у звичайних умовах речовина, взаємодіє і витрачається у реакціях синтезу силікатів. Тому вапно у складі готового газобетону відсутнє. Є силікати кальцію - вельми хімічно стійкі мінерали.
Не можна оминути і позитивний вплив інших складових технології виробництва і застосування автоклавного газобетону на навколишнє природне середовище у порівнянні з конкурентними матеріалами. По-перше, виробництво автоклавного газобетону характеризується малою витратою природних копалин. Потреби у сировині на виробництво автоклавного газобетону в 1,5-5 разів менші, ніж на інші матеріали масового виробництва.
Для порівняння загальні витрати різної природної сировини на виготовлення 1 м3 готової продукції становлять:
По-друге, витрати різних видів енергії на приготування вихідної сировини і для виробництва 1 м3 автоклавного газобетону в 1,5-4 разів менше, ніж на інші стінові матеріали масового виробництва.
Для порівняння загальні витрати енергії на виготовлення 1 м3 готової продукції становлять:
По-третє, екологічність у виробництві та утилізації. Аналіз сучасних технологій виробництва автоклавного газобетону показує, що цей процес не завдає шкоди навколишньому середовищу і вписується в умови збалансованого розвитку, оскільки:
- на відміну від інших технологій виробництва будівельних матеріалів, ці технології характеризуються малою витратою сировини та енергії. Це пов'язано з низькою густиною автоклавного газобетону і відповідним процесом виробництва;
- це безвідходний процес, оскільки залишки віз різання масиву, окрайця і відходна вода знову потрапляють до технологічного процесу. В процес залучаються також відходи, що виникли під час автоклавної обробки. Останні використовуються також у виробництві нових продуктів (наприклад теплих розчинів);
- основна сировина є загальнодоступною у природі, зони експлуатації піску піддаються плановій рекультивації;
- деякі заводи, які мають власні котельні, застосовують відходи свіжого масиву в якості сорбенту для десульфатизаціі газів згорання;
- в процесі виробництва автоклавного газобетону не утворюються матеріали і речовини, які можуть зашкодити живим організмам або навколишньому середовищу;
- у випадку знесення об'єктів, газобетон можна повторно використовувати в процесі виробництва пористого бетону, або для іншого будівельного об'єкта, або для будівництва доріг. Його без проблем можна переносити в інші місця (він легкий) і використовувати в якості матеріалу який заповнює виробку що залишилася, наприклад, від експлуатації крихти.
По-четверте, застосування автоклавного газобетону в будівництві зменшує навантаження на навколишнє середовище при його транспортуванні. Стінові блоки з газобетону в 3-4 рази легші, ніж традиційні будівельні матеріали. Це означає, що обсяги завантаження збільшуються. Отже, скорочується кількість авторейсів, відповідно і кількість викидів продуктів згорання палива при перевезенні однакового обсягу газобетону і альтернативних будівельних матеріалів.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що автоклавний газобетон чудово гармонує з навколишнім середовищем не завдаючи йому шкоди, є екологічно чистим матеріалом для людини, при цьому забезпечує комфорт і затишок в приміщеннях на довгі роки.
