Тріщиностійкість стін з автоклавного газобетону

Автоклавний газобетон це пористий матеріал з малою деформативністю та порівняно невисокою міцністю на розтягування (як і всі мінеральні будівельні матеріали). Тому будь-які зміни розмірів елементів кладки (блоки та клей) або положення стіни від первісного стану можуть приводити до появи тріщин в конструкціях.

Причини тріщиноутворення у стінах із газобетонних блоків:

• Недооцінка, або навпаки, переоцінка можливостей ґрунту загрожують серйозними деформаціями, що в свою чергу, може привести до виникнення конструктивних тріщин у фундаменті, які передадуться на стіни з газобетону.
• Локальні навантаження на стіну, які перебільшують міцність газобетону при місцевому стисненні, в наслідок неграмотного проєктування чи будівництва.
• Недотримання технології кладки, армування та опорядження стін під час проведення будівельних робіт.
• Температурно-усадочні тріщини в кладці можливі через річні коливання температури зовнішнього повітря і зміни вологості матеріалу стін.
• Неякісний будівельний матеріал. Це стосується як блоків, так і клею. Тому виробники газобетону наполегливо рекомендують при обранні елементів кладки віддавати перевагу матеріалам, які мають на кожній одиниці упаковки детальний опис суттєвих характеристик продукту та декларацію виробника про відповідність технічним регламентам.

Перші дві причини тріщиноутворення відносяться до етапу проєктування. Тому уся відповідальність за можливу появу тріщин у стінах з газобетону лежить на проєктувальнику або на замовнику, якщо будинок зводиться без професійно розробленого проєкту.

Для будівництва стін необхідно використовувати якісний газоблок та спеціальний клей для пористих (ніздрюватих) бетонів належної якості від доброчесних торгівельних марок.

При кладці блоків з точною геометрією на тонкий шар клею необхідно ретельно контролювати невеличкі перепади між сусідніми блоками. При нагоді їх треба прибирати шліфувальною теркою або спеціальним рубанком. Якщо це не робити, під блоком утворюється порожнеча. Тонкий шар клею після висихання не здатний її повністю заповнити. Коли на стіни покладуть перекриття, встановлять дах та дадуть корисні навантаження, в цьому місці створиться критична напруга, яка призведе до утворення мікротріщин.

Також блоки треба обезпилювати щіткою, а в жару і сухий вітер додатково зволожувати. В противному разі ми не отримаємо належної адгезії клею до блоків, а отже і надійної фіксації блоків у стіні. Через це можлива появі тріщин по горизонтальному кладочному шву як найбільш слабкому місці стіни.

Для запобігання тріщиноутворення кладку газоблоків рекомендуємо армувати, починаючи з першого ряду і потім наступний кожний четвертий ряд.

Окремо треба армувати підвіконня.

При проведенні штукатурних робіт треба дотримуватися інструкції виробника СБС. При виборі зовнішніх штукатурок треба приділяти увагу їх паропроникності. Про корисні поради при виборі зовнішнього та внутрішнього оздоблення читайте у Оздоблення стін з автоклавного газобетону.

Ще одною поширеною причиною появи тріщин на штукатурці є неправильне проведення внутрішніх оздоблювальних робіт у осінньо-зимовий період. Прогрів холодного приміщення треба робити хоча б протягом 2 тижнів до початку штукатурних робіт, а не під час або після. При інтенсивному прогріві відбувається поверхнева усадка свіжого газобетону, в наслідок якої з’являються перенапруження і тріщиноутворення.

Більш детальна інформація про причини та наслідки тріщиноутворення читайте у Типові помилки при будівництві з блоків автоклавного газобетону.

Найбільшим міфом тріщиноутворення у стінах з газобетону є його начебто велика усадка.

Усадка автоклавного газобетону в наслідок висихання початкової заводської вологи 35% по масі до свого експлуатаційного стану в стіні 4-6% по масі складає 0,3 мм на 1 погонний метр кладки. Це означає зміну початкового розміру стіни менше 1 мм при висоті поверху 3 м. Така зміна зазвичай не викликає появи достатнього перенапруження в стіні, щоб з’явилися мікротріщини. Але якщо одночасно з вологісною усадкою відбуваються суттєві температурні деформації стіни, це може призводити до появи косметичних мікротріщин. Наприклад, жарким літом фасадна частина стіни розширюється, в той час внутрішня частина стіни має нижчу температуру. В наслідок цього стіна вигинається назовні будинку, в ній виникають перенапруження, які можуть привести до появи мікротріщин на фасаді. Взимку, навпаки, фасадна частина в наслідок низьких температур стискається, в той час внутрішня частина стіни має вищу температуру. В наслідок цього стіна вигинається всередину будинку, в ній виникають перенапруження, які можуть привести до появи мікротріщин на внутрішній поверхні зовнішніх стін.

Температурно-усадочні тріщини в кладці з газобетону через підсвідомо сформований стереотип «крихкості і неміцності газобетону» багатьма сприймаються як тріщини в результаті втрати несучої здатності стіни і тому вивчаються «під лупу». Аналогічні тріщини в цегляній кладці сприймаються як само собою зрозумілий факт і не викликають особливого занепокоєння. Згідно ДБН В.2.6-162 «Кам’яні та армокам’яні конструкції» при задоволенні умов граничного стану за несучою здатністю можливе утворення тріщин в елементах будь яких конструкцій.

Характерні дефекти оздоблювального шару:

Рис. 1- осідання свіжої штукатурки (надмірне додавання води)

Рис. 2 – усадка поверхневого шару при висиханні газобетону

(порушення температурного та вологоісного режиму оздоблювальних робіт)

Рис. 3 – тріщини в кутах віконних та дверних отворів (відсутність армування штукатурки або кладки)

Рис. 4 – горизонтальні та вертикальні тріщини у клейових швах, вертикальні тріщини у блоках (температурно-усадкові деформації кладки та/або нанесення густого клею на запилену поверхню блоку)