Одним з найрозповсюджених міфів про автоклавний газобетон є начебто висока гігроскопічність цього матеріалу. Давайте розберемося, звідки взявся цей міф.
Як ми знаємо, одним із сировинних компонентів при виробництві газобетону є вода. Приблизно половина обсягу води випаровується в автоклаві, друга половина обсягу вологи залишається у блоці. В такому вологому стані газоблок попадає до споживача. З цього робиться обивательський висновок, що газобетон під час транспортування «втягнув» у себе воду, а значить він гігроскопічний. Вводять в оману і високі у відсотках за масою значення сорбційної вологості та водопоглинання газобетону у порівнянні з цеглою, керамічними або бетонними блоками.
Щоб професійно розібратися з питанням вологості газобетону, треба розмежувати поняття гігроскопічності матеріалу, капілярного підсмоктування та водопоглинання. І порівняти їх з іншими кам’яними матеріалами.
Гігроскопічність або сорбційна вологість - показник матеріалу, що характеризує його здатність поглинати водяну пару з навколишнього повітря. Показник гігроскопічності застосовується для визначення вологості матеріалу, який контактує з навколишнім повітрям. Наприклад, для неоздоблених ззовні стін. Гігроскопічність залежить від густини ніздрюватого бетону і величини відносної вологості повітря. Для густини 400-500 кг/м³ сорбційна вологість газобетону при відносній вологості повітря 60% становить близько 4%, при відносній вологості 75% - близько 5% за масою, при відносній вологості 97% - близько 12% за масою.
Для порівняння, гігроскопічність керамічної повнотілої цегли при відносній вологості 75% становить приблизно 2%, при відносній вологості 97% - близько 3% за масою. На перший погляд, цегла значно сухіша. Але ключове тут «за масою». При 75% вологості куб газобетону густиною 400 кг/м³ абсорбує в себе 400х5%=20 кг вологи, а куб повнотілої цегли густиною 1600 кг/м³ втягне в себе 1600х2%=32 кг вологи. За 97% відносної вологості повітря куб газобетону 400 кг/м³ абсорбує в себе 400х12%=48 кг вологи, куб цегли - 1600х3%=48 кг вологи. Тобто, з точки зору гігроскопічності автоклавний газобетон при нормальному та вологому режимі експлуатації приміщення, а це до 75% відносної вологості повітря, поводить себе навіть краще, ніж керамічна цегла.
Капілярне підсмоктування - це явище, при якому вода піднімається вгору по капілярах матеріалу під дією капілярних сил. Показник капілярного підсмоктування застосовується для визначення вологості матеріалу, який контактує напряму або через інші матеріали, з потенційно вологим ґрунтом або місцями, де можливо накопичення води. Наприклад, для стін, які обперті на гідро неізольований фундамент з високою капілярною активністю. Оскільки автоклавний газобетон має дуже пористу структуру, частка міжпорового об’єму, де знаходяться капіляри, є невеликою. Пори в газобетоні розташовані рівномірно та мають невелику відстань між собою. Відповідно капіляри, які розташовані між порами газобетону, короткі і їх дуже мало. Звідси механізм капілярного підсмоктування у пористому бетоні не дозволяє воді проникати вглибину матеріалу на якусь значну величину. Зазвичай, капілярне підсмоктування води у газобетоні густиною 400-500 кг/м³ можливо на 20-30 мм вглибину матеріалу.
Для порівняння, рівень капілярного підсмоктування стін з повнотілої цегли може сягати цілі поверхи. На фото показаний рівень капілярного підсосу через 24, 48 та 72 години різних кам’яних виробів (зліва-направо): глиняна цегла (3 види з різної глини, різної густини та технології виготовлення), силікатна цегла, газобетон 600 кг/м³, газобетон 400 кг/м³. Фото надано НДІ будівельних матеріалів та виробів м. Київ.
Водопоглинання – це властивість матеріалу вбирати й утримувати воду у повністю зануреному стані. Показник водопоглинання застосовується для матеріалів та конструкцій, які можуть постійно або довгий час контактувати з водою. Наприклад, для незахищених горизонтальних поверхонь стіни з кам’яних матеріалів. Для вертикальних конструкцій, які періодично контактують з водою, наприклад, для неоздоблених ззовні стін під час опадів, цей показник не має практичного значення, оскільки не відбувається повного та тривалого контакту матеріалу з водою. Під час косих дощів зволоження вертикальної кам’яної стіни відбувається переважно через механізм капілярного підсмоктування, а не через механізм водопоглинання. Водопоглинання (за умови повного занурення матеріалу у воду на кілька діб) автоклавного газобетону щільністю 400 кг/м³ становить до 50% за масою. Для порівняння, коефіцієнт водопоглинання повнотілої керамічної цегли густиною 1600 кг/м³ може становити до 14% за масою. Таким чином куб газобетону при повному зануренні у воду на тривалий час поглине в себе 400х50%=200 кг вологи, куб цегли в аналогічних умовах 1600х14%=224 кг вологи.
На фото практичне порівнянні газобетону, повнотілої та порожнистої керамічної цегли рівного об’єму з точки зору водопоглинання та міцності після водонасичення. Цифри зеленим кольором – вага зразків у сухому стані, червоним кольором – вага зразків після занурення у воду через 48 годин. У відсотках перемогла цегла, у реальній масі поглиненої води – газобетон. Бо газобетон поглинув 273 г рідини, повнотіла цегла 344 г рідини, порожниста цегла 338 г рідини.
Незважаючи на свою високу пористість, автоклавний газобетон при повному зануренні насичується водою досить повільно.
На фото мокрий ззовні, сухий усередині блок з газобетону після занурення у воду на 6 годин.
Виходячи з цих реалій, а не вигаданих міфів, виробники автоклавного газобетону рекомендують наступне.
Горизонтальні поверхні стін з газобетону під час консервації будівництва (коли може бути тривалий напірний контакт поверхні з водою і відбуватися процес водопоглинання) рекомендовано захищати гідрозахисними рулонними матеріалами. Вертикальні поверхні стін з газобетону (коли відбувається безнапірне тимчасове замокання поверхні водою внаслідок косих опадів) можна навіть не захищати з огляду на низьке капілярне підсмоктування і високу морозостійкість блоків. Але для зовнішніх стін опалювальних приміщень зовнішнє оздоблення з точки зору енергоефективності буде корисним. Осінньо-зимові тумани та опади можуть підвищувати середню вологість незахищених стін з газобетону до 10%, що збільшує тепловитрати. Внутрішні поверхні зовнішніх стін приміщень з мокрим режимом експлуатації (бані, душові, ванні кімнати), коли вологість газобетону підвищується вище 10%, рекомендовано оздоблювати додатковою пароізоляцією. Знову ж таки з міркувань енергоефективності. Для поверхонь внутрішніх стін вказаних приміщень ця рекомендація не є обов’язковою, оскільки між сусідніми кімнатами не має великого перепаду температур.