При плануванні зовнішньої стіни майбутнього будинку з газобетону багато забудовників впевнені, що найкращим варіантом буде стіна з блоку товщиною 300 мм, утеплена зовні пінополістиролом (який спрощено називають «пінопластом») або мінераловатною плитою товщиною 100 мм. Відсутність зовнішнього утеплювача навіть на «широких» стінах товщиною 400 мм підсвідомо малює в уяві як новачків у будівництві, так і в деяких професіоналів галузі, холод та вогкість у приміщеннях або купу грошей на опалення будинку. І лише технічно грамотні будівельники пам'ятають «золоте правило» як правильно заощадити і при будівництві будинку, і за його подальшої експлуатації.
Для тих, хто не знає чи забув про це правило, нагадуємо. Тепловтрати через зовнішні стіни не залежать лінійно від своїх теплозахисних якостей. Це наочно відображено у графіку залежності тепловтрат через зовнішні стіни від їх термічного опору. Графік умовно поділяється на 2 ділянки - ділянка з крутим спуском (значення R приблизно до 3) і ділянка з пологим спуском (значення R приблизно від 3 і вище).
Як видно з графіка, у разі підвищення значення R до 3,3 м²∙К/Вт тепловтрати значно знижуються, подальше підвищення R знижує тепловтрати незначно, але збільшує капітальні витрати під час будівництва. На графіку це місце початку пологого спуску, при якому подальше нарощування «теплової броні» стін не призводить до якогось суттєвого зниження тепловтрат. Зовнішні стіни з газобетону густиною 400 кг/м³ шириною 375 мм як раз і забезпечують термічний опір R=3,3 м²К/Вт (див. Розділ 4. Приклади розрахунку теплоізоляція ДСТУ Б В.2.6-189:2013).
Зовнішні стіни з газобетону густиною 400 кг/м³ шириною 400 мм мають термічний опір R=3,5 м²К/Вт. Тепер порівняємо їх із зовнішніми стінами з газобетону шириною 300 мм, утеплених 100 мм мінераловатною плитою, які мають термічний опір R=4,6 м²К/Вт. Для більшості території України (м. Київ, м. Львів, м. Дніпро, м. Харків і т. і.), де розрахункова ГДОП дорівнює 3500 °С·діб на рік, різниця розрахункових енерговитрат становить всього 6 кВт·год/м² зовнішньої стіни протягом року на користь варіанту 300 мм з утепленням 100 мм. Але, погодьтеся, це не дуже суттєво. Якщо немає істотного зниження тепловтрат через стіни - значить немає і суттєвої економії енергоносіїв при опаленні будинку. Економія для будинку площею 100 м², який має приблизно ж таку площу зовнішніх стін, складе всього 500 грн. на рік при опаленні газом за ціною 8 грн/м³. Строк окупності утеплення стіни 300 мм утеплювачем товщиною 100 мм в порівнянні з одношаровою стіною 400 мм буде становити десятки років в залежності від типу опалення.
![]() |
![]() |
Загальні положення економічної доцільності утеплення стін для забезпечення енергоефективності будівель відображені у вимогах ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція будівель». По-перше, значення опору теплопередачі зовнішніх стін повинно бути не нижче 4,0 м²К/Вт для 1 температурної зони і 3,5 м²К/Вт для 2 температурної зони. Тобто зовнішні стіни з газобетону густиною 400 кг/м³ шириною 400 мм забезпечують необхідний норматив теплоізоляції зовнішніх стін для 2 температурної зони. По-друге, теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій, що проектуються, можуть бути зменшені до 80% Rqmin (тобто допускається Rqmin ≥3,2 м²·К/Вт для 1 температурної зони) при головній умові, що питоме енергоспоживання будинку не перевищить нормативний показник. Для житлових будівель 1 температурної зони це Eгpан.=70…120 кВт×год/м² на рік в залежності від їх поверховості. Як показують і розрахунки, і практика експлуатації, будинки з одношаровими зовнішніми стінами з газобетону густиною 400 кг/м³ шириною 400 мм цілком забезпечують нормативне питоме енергоспоживання для 1 температурної зони. А питоме енергоспоживання будівлі згідно ДБН В.2.6-31:2021 це єдиний критерій енергетичної ефективності житла. Опір теплопередачі стін R хоча і нормується, але не є прямим критерієм енергоефективності будинку. Його нормування направлено в першу чергу на досягнення відчуття комфорту від внутрішньої поверхні зовнішніх стін та не допущення їх промерзання і появі конденсату при морозах.
Як показують розрахунки розподілу температурних полів в одношаровій стіні з блоків газобетону шириною 375 мм густиною 400 кг/м³, температура внутрішньої поверхні стіни навіть у зоні спирання залізобетонної плити (найхолодніший вузол зовнішньої стіни) становить Ттепл.включ. = 15,8°С. Мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні зовнішньої стіни, іншими словами «точка роси», при розрахункових значеннях температур внутрішнього (+20°С) та зовнішнього (-22°С) повітря та відносної вологості приміщення φ = 55% (відповідно до ДБН В.2.6 -31:2021) дорівнює Т т.роси = 10,7 ° C (таблиця точки роси). Таким чином, немає небезпеки виникнення конденсату на внутрішній поверхні теплопроводного включення зовнішньої стіни. Ці розрахунки зроблені в НДІ будівельних конструкцій (м. Київ) з використанням програми Therm 6.2.4.0 (США).
Графік залежності, який демонструє економічну доцільність того чи іншого значення опору теплопередачі стін, показує, що для будівництва енергоефективного будинку в кліматичних умовах України достатньо значення R=3,5 м²∙К/Вт. Вищі показники R для зовнішніх стін обґрунтовані тільки при будівництві енергопасивних будинків. Але це будинки, де використовується примусова вентиляція з рекуперацією тепла, теплові насоси або аналогічне енергозберігаюче обладнання, віконні та дверні блоки з дуже низькими втратами енергії (R≥1,25 м²∙К/Вт) і т.д. А більшість приватних забудовників в Україні будують саме енергоефективні будинки, як більш бюджетний варіант.
Наступні приклади показують, що ця теорія підтверджена практикою життя в неутеплених будинках з газобетону із зовнішніми стінами товщиною 375-400 мм.
Окрім відсутності в різниці витрат на опаленні будинку, ширші стіни з блоків товщиною 375-400 мм забезпечують наступні додаткові переваги:
-
мають нижчу вартість 1 кв.м готової стіни порівняно з варіантами додаткового утеплення стін шириною 300 мм;
-
в одношаровій стіні менше прихованих будівельних дефектів через людський фактор порівняно з багатошаровими стінами шириною 300 мм + утеплювач;
-
мають вищу несучу здатність, а значить і запас міцності і довговічності конструкцій, в порівнянні з «худими» несучими стінами шириною 300 мм;
-
мають кращу звукоізоляцію порівняно з варіантом стіни 300 мм + утеплювач;
-
мають більшу теплоакумулюючу здатність порівняно з варіантом стіни 300 мм + утеплювач;
-
мають переваги у швидкості будівництва стіни та оздоблення фасаду «під ключ» у порівнянні з варіантом стіни 300 мм + утеплювач;
-
мають більшу довговічність при експлуатації через повністю однорідну мінеральну структуру на відміну від варіанта стін з синтетичним недовговічним утеплювачем;
-
повністю мінеральна одношарова стіна з газобетону не горюча і при пожежах не виділяє в довкілля отруйних речовин на відміну від стіни, яку утеплює пінополістирол.
Вибираючи блоки із газобетону шириною 400 мм для будівництва одношарових зовнішніх стін, Ви отримуєте економію на всіх стадіях життєвого циклу майбутнього будинку.
«Розмір має значення якщо мова йде про розмір товщини блоку з газобетону. Широкий розмір блоку - широкі переваги стін на практиці».