Офіційна Facebook сторінка ВААГ
На будівельному ринку часто можна почути: стіни з газобетону без зовнішнього утеплення довго не прослужать. Причина нібито в тому, що взимку всередині стіни утворюється конденсат, який замерзає і поступово руйнує матеріал.
Натомість зовнішнє утеплення подають як єдиний надійний спосіб захисту стін.
Але чи відповідає це законам будівельної фізики? Чому тоді українські нормативи передбачають розрахунок одношарових стін без додаткового утеплення?
Розберемося.
Міф №1. Якщо точка роси всередині газобетону, стіна обов'язково зруйнується
Почнемо з простого. У повітрі завжди міститься водяна пара. Коли повітря охолоджується, за певних умов пара перетворюється на воду — конденсат.
Взимку температура поступово знижується від внутрішньої поверхні стіни до зовнішньої. Тому в певних умовах у товщі газобетону може тимчасово виникати зона конденсації.
Але тут є принципова помилка: поява конденсату не означає, що стіна починає руйнуватися.
Важливо не тільки те, скільки вологи утворилося взимку, а й те, скільки її може вийти зі стіни після потепління.
Якщо взимку волога тимчасово накопичилася, а в теплий період стіна висохла, постійного накопичення води не відбувається.
Небезпеку становить інша ситуація: коли вологи щороку надходить більше, ніж стіна здатна віддати. Тоді матеріал поступово зволожується, що за несприятливих умов може призвести до морозного руйнування.
Отже, тимчасова конденсація і постійне вологонакопичення — це зовсім різні речі.
Міф №2. Одношарова стіна з газобетону не відповідає сучасним будівельним вимогам
Звернемося до українських нормативів. ДСТУ-Н Б В.2.6-192:2013 «Настанова з розрахункової оцінки тепловологісного стану огороджувальних конструкцій» передбачає розрахунок як багатошарових, так і одношарових стін.
Більше того, у додатку Б, пункті Б.2, наведено конкретний приклад розрахунку одношарової зовнішньої стіни з ніздрюватого бетону товщиною 400 мм.
Розглядається навіть приміщення з підвищеною внутрішньою вологістю — 75%.
Розрахунок показує, що за прийнятих умов кількість вологи, яка випаровується, перевищує кількість сконденсованої.
Тобто сам норматив визнає одношарову стіну з газобетону повноцінним конструктивним рішенням, для якого можна розрахувати тепловологісний режим.
Якби будь-яка конденсація неминуче руйнувала газобетон, такий підхід не мав би сенсу.
Міф №3. Газобетон не здатний самостійно виводити вологу
Це ще одне нерозуміння властивостей матеріалу.
Газобетон має капілярно-пористу структуру. Завдяки цьому волога може не тільки переміщуватися у вигляді водяної пари, а й перерозподілятися всередині матеріалу у вигляді рідкої води.
Коли певна ділянка стіни зволожується, капілярні сили сприяють переміщенню вологи з більш зволожених ділянок до менш зволожених.
Після потепління частина цієї вологи випаровується. Водяна пара може переміщуватися крізь пори та виходити через зовнішнє паропроникне оздоблення. Залежно від умов можливе також висихання в напрямку приміщення.
Таким чином, газобетон має декілька механізмів перерозподілу та видалення вологи:
-
капілярне переміщення рідкої вологи всередині матеріалу;
-
дифузію водяної пари;
-
сезонну зміну напрямку перенесення вологи залежно від температури та вологості.
Важливо розуміти: стандартний розрахунок за ДСТУ-Н Б В.2.6-192 та онлайн-калькулятори, побудовані на його основі, оцінюють конденсацію і випаровування за прийнятою дифузійною методикою. Вони не відтворюють повністю капілярне переміщення рідкої вологи всередині пористого матеріалу.
Тобто реальні механізми перерозподілу вологи в газобетоні складніші, ніж ті, які показує спрощений розрахунок.
Міф №4. Тільки пінопласт захищає стіну від руйнування
Так, зовнішнє утеплення підвищує температуру несучої стіни. Завдяки цьому зменшується ймовірність конденсації та промерзання газобетону.
Це реальна перевага утеплення.
Але пінопласт EPS не є паронепроникним матеріалом. Він лише створює більший опір проходженню водяної пари.
При цьому низька паропроникність EPS обмежує не тільки надходження пари з приміщення, а й вихід вологи зі стіни назовні.
Тому утеплена стіна також потребує правильного тепловологісного розрахунку.
Довговічність визначається не самим фактом наявності утеплювача, а здатністю всієї конструкції протистояти зволоженню та заморожуванню.
До речі, ДБН В.2.6-162:2010 передбачає для автоклавного ніздрюватого бетону марки морозостійкості F50, F75 і F100. Це характеристика здатності матеріалу витримувати цикли заморожування та відтавання.
Звичайно, морозостійкість не означає, що газобетон може витримувати необмежене зволоження. Але й твердження, що він обов'язково зруйнується без пінопласту, не має нормативного обґрунтування.
Висновок: утеплення — не єдиний шлях до довговічної стіни
Сьогодні зовнішнє утеплення часто подають як безальтернативну технологію сучасного будівництва. Складається враження, що без додаткового шару утеплювача стіна не може бути довговічною.
Але це міф.
Одношарова стіна з газобетону 400 мм має власні теплоізоляційні властивості, здатність перерозподіляти та віддавати вологу, а також нормовану морозостійкість.
За умови зовнішнього паропроникного оздоблення, захисту від атмосферної вологи та відповідності розрахунковим вимогам така конструкція може успішно експлуатуватися без додаткового утеплення.
Тимчасова конденсація — не вирок для стіни. А пінопласт — не єдина умова її довговічності.
Сучасне будівництво повинно базуватися на розрахунках, властивостях матеріалів та економічній доцільності, а не на міфі про єдину правильну технологію.
 |
 |
Фото. Будинки 1939 р. м. Рига, вул. Ельвірас у віці 70 років. Одношарові стіни без зовнішнього оздоблення з газобетону Siporex