20 відсотків за пів року: саме настільки збільшилося внутрішнє виробництво цементу в Україні після оприлюднення проміжних висновків антидемпінгового розслідування МКМТ щодо імпорту цементу з Туреччини. Як захистити національний ринок від експансії демпінгувальників? І які заходи вже працюють на користь українського виробника та вітчизняної економіки? Більше про це – у матеріалі Кирила Вольного.
Як наголошує голова асоціації «Укрцемент» Павло Качур, завдяки ефективним діям української влади імпорт цементу з Туреччини вдалося значно знизити: турецькі виробники визнали демпінг і частина з них перейшла на ринкові ціни, а частина – залишила вітчизняний ринок.
«Механізм антидемпінгового розслідування дуже дієвий для допомоги українському виробнику, і ми в цьому переконалися. Від цього виграє не тільки виробник, це й додаткові робочі місця, це й збільшення платежів до бюджетів, це й збільшення заробітних плат, сплачених робітникам, і, відповідно, відрахувань у Пенсійний фонд для підтримки наших пенсіонерів», – резюмує пан Качур.
Павло Качур Фото: СтопКор
Остаточне рішення щодо прийняття антидемпінгових мит стосовно турецького цементу – ще попереду. А як такі заходи працюють в інших галузях? Виявилося, що дуже дієво. Яскравий приклад – виробництво газобетону.
«Десь із 2017 року ми на собі відчули зростання імпорту автоклавного газобетону з республіки Білорусь, причому цей імпорт надходив за демпінговими цінами. Що означає демпінг? Це означає, що ціна на внутрішньому білоруському ринку ціна матеріалу була вищою, ніж та, за якою білоруські підприємства його імпортували в Україну», – розповідає голова Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону Олег Сиротін.
Після проведення антидемпінгового розслідування міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі встановила відповідне мито на імпорт вищезгаданої продукції.
Як зазначає пан Сиротін, комісія встановила декілька фактів. Перший –зростання обсягів імпорту в Україну з Республіки Білорусь автоклавного газобетону. Другий – факт демпінгу. І третій – шкода національному виробнику.
Олег Сиротін Фото: СтопКор
Було введено мито у розмірі 34,19%, яке відображає антидемпінгову маржу, тобто різницю між цінами на внутрішньому ринку Білорусі та України. І на сьогодні введення антидемпінгового мита вже дало певні результати.
«Найперше – те, що такі провідні компанії як «Аерок» і завод ім.Ковальської почали будівництво двох нових потужних виробництв на заході Україні, тобто пішли інвестиції в галузь. Буквально кілька тижнів тому запустився Куп'янський завод, який зупинився якраз у ті роки, коли білоруський газоблок йшов в Україну. Решта підприємств збільшили потужності, почали виробляти і продавати більше. Тобто в цілому ми позитивно оцінюємо запровадження цих мит. Вони справедливі. Ми не проти конкуренції – ми за чесну конкуренцію, коли всі підприємства працюють у рівних конкурентних умовах», – наголосив очільник Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону.
Джерело: stopcor.org