14.11.2020
Будівельна галузь — драйвер економіки, цього року показує відносну стабільність. Індекс будівельної продукції за 8 місяців 2020 року — 97,2%. Ці майже 3% зниження більш помітні, якщо порівнювати з результатом минулого року, коли галузь показувала ріст у 23,7%.
Головними негативними факторами цього року є коронакриза, посилена в Україні реформою держархбудконтролю та нагляду, що стартувала майже одночасно з жорстким карантином у березні. Як наслідок падіння доходів населення та ускладнення дозвільних процедур у будівництві обсяги житлового будівництва знизилися майже на 20%. Для порівняння: у минулому році було зростання на 4,2%. Натомість інженерні споруди дали плюс 3,9% (у 2019 — плюс 26,6%). Такий результат вдалось отримати завдяки програмі «Велике Будівництво».
Підтверджують це й дані за окремими сегментами ринку будматеріалів.
Наприклад, бітума вироблено у вересні 10,4 тис. тон (у 5,2 разі більше ніж у вересні 2019), за 8 місяців —37,2 тис. т (у 2,2 рази більше ніж за аналогічний період минулого року).
Суміші бітумінозні — зростання у вересні у 3,6 разів (126,5 тис т), за 8 місяців 2,23 рази (597,6 тис т), асфальтові – у 1,88 (1217,4 тис т) та 1,55 рази (5334,0 тис т).
Для порівняння: цегли вогнетривкої за 8 місяців вироблено на 15% менше (105 тис т), цегли невогнетривкої на 22,4% менше (1018 тис кв. м).
«В цілому в 2020 році будівельний ринок показав негативну динаміку по відношенню до минулого року. Після відносного зростання в 1 кварталі ми побачили велике просідання в 2 кварталі і поступове відновлення в 3 і 4 кварталах, яке досі триває. Негативну динаміку із застосуванням металопродукції показав сегмент промисловості, — коментує Вячеслав Колісник, виконавчий директор Асоціації Український центр сталевого будівництва (УЦСС). За словами експерта, ринок металоконструкцій підтримала інфраструктурна галузь, дорожнє будівництво й мостове будівництво. Вже цього року на об'єкт Запорізького моста буде поставлено велику кількість металоконструкцій.
Найбільше коронакриза вплинула на комерційне будівництво, а саме торгові центри і торгово-розважальні центри, оскільки вони не працювали певний час, торгівля пішла в інтернет. «Ми бачимо, що багато проєктів комерційних об’єктів зупинені або відкладені, інвестори добудовують об'єкти, які на момент початку пандемії вже перебували на стадії будівництва. Однак, варто зазначити, що деякі сегменти пішли в плюс, наприклад, сегмент складської нерухомості. Ми відстежуємо масовий попит, прорахунки, перепрофілювання об'єктів (в т.ч. і промислових об'єктів) і нове будівництво. Завдяки розвитку інтернет-торгівлі складські комплекси зараз активно розвиваються і стають цікавими для інвесторів», — розповів Вячеслав Колісник.
Як повідомив Олег Сиротін, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації виробників автоклавного газобетону, загальний обсяг автоклавного газобетону кардинально не змінився в порівнянні з попередніми роками, але змінилася структура його споживання. «Через жорсткий карантин в квітні-травні, збільшився попит на житло з власною земельною ділянкою, в зв'язку з чим збільшилася частка застосування газобетону у малоповерховому будівництві (індивідуальні котеджі, дуплекси, багатоквартирні таунхауси і т.д.). Перетіканню споживання газобетону з великих багатоповерхових проектів в малоповерхове житло посприяли проблеми і скандали великих київських забудовників (Укрбуд, Аркада і т.д.). При цьому зростання споживання газобетону особливо спостерігався в Центральній Україні (Київська обл., Вінницька обл., Дніпропетровська обл. І т.д.) і великих містах (Київ, Одеса, Львів, Дніпро). Жителі цих локацій мають найбільші валютні резерви в Україні і могли собі дозволити вкладати в житло, незважаючи на несприятливу економічну ситуацію в країні. А ось районні центри та села Західної України, які традиційно добре купували газобетон в попередні роки, через закриття кордонів з країнами ЄС у зв’язку з коронавірусом, знизили обсяги його споживання в поточному році», — прокоментував Олег Сиротін.
За даними Колісника, у більшості компаній, що працюють на ринку огороджувальних конструкцій, істотно знизився попит на продукцію в другому кварталі, причому попит впав на дахові конструкції. Зниження доходило до 50%. Однак, попит вирівнявся і ринок працює стабільно. Також на ринку був певний дефіцит металу, в зв'язку з перебоями постачання з Китаю і побоюваннями трейдерів замовляти цей метал. «В цілому споживчий попит на хорошому рівні, хоч і менше, ніж в минулому році», — зазначив Колісник.
Через введення в кінці I кварталу антидемпінгового мита на блоки походженням з Республіки Білорусь український газобетон зайняв частку білоруського, тим самим збільшивши продажі національних виробників.
Велике будівництво має величезний вплив на галузь, оскільки держава системно почала виділяти гроші на будівництво певних типів будівель і на дорожнє будівництво.
«Зростання виробництва і реалізації щебеневої продукції склало приблизно +20% в порівнянні з попереднім роком, виробництво і реалізація асфальтобетонних сумішей і бетонних виробів для дорожнього будівництва збільшилися на 20-25%. Приблизно третина від загального обсягу реалізованого асфальту проводиться на модифікованих бітумах (в 5-6 раз більше в порівнянні з попереднім роком), що говорить про тенденцію збільшення вимог до якості дорожнього покриття», — прокоментував Артуро Франциско Бабенко, директор у розвитку проєктів у гірнічодобувних галузях групи ТАС.
Щодо металопродукції, то на сьогодні в рамках проєкту «Велике Будівництво» поки зарано говорити про системність її застосування, наприклад, при будівництві амбулаторій та соціальних офісів. Для соціальних об'єктів метал йде поки лише на покрівельні та огороджувальні конструкції. Газобетон застосовувався на будівництві деяких шкіл і дитячих садків, але істотного впливу даний кейс на загальний ринок газобетону не надав.
«Міст в Запоріжжі — один з найбільших споживачів металоконструкцій в цьому році. Після старту будівництва моста в Кременчуці в 2021 р. відчуємо результат споживання металевих конструкцій на цьому об'єкті. Замовник — Укравтодор — уже оголосив тендер на міст у Кременчуці. Так само очікуємо вирішення ситуації з аварійним мостом Патона в Києві, який зараз проходить обстеження. Найближчим часом Інститут сталевих конструкцій ім. В. Н. Шимановського береться до проектування мостових конструкцій. На жаль, це проектування передбачається досить довгим процесом, тому конструкції моста Патона у вигляді замовлень отримаємо в 2022–2023 рр.», — припускає Колісник.
В ПГТ «Ковальська» повідомили, ефект «Великого Будівництва» відчувають поки лише на ринку залізобетонних конструкцій. «Ми активно виготовляємо дорожні лотки та мостові балки. Завантажені замовленнями до квітня 2021. Бачимо істотне збільшення попиту за цими групами. Зараз виготовляємо балки для бруківки естакади Полтавської об’їзної дороги, їх довжина становить 33 метри. В Україні є лише три заводи, здатних виготовити такі балки», — розповів Сергій Гончаренко, заступник генерального директора ПБГ «Ковальська». За цей рік частка мостових конструкцій в структурі портфеля напрямку конструктив зросла з 9-10 до 20%.
Загалом оцінка цього року з боку виробників будматеріалів стримано-оптимістична. «Зараз ми бачимо хорошу завантаження виробників металоконструкцій і розраховуємо, що за підсумками 2020 року несуттєво просядемо в порівнянні з 2019 роком. Тут нас підтримає дорожнє і інфраструктурне будівництво. У 2021 році для галузі сталевого будівництва велике значення матиме старт будівництва великих промислових проєктів, зокрема проєкти Метінвесту і АрселорМіттал. І сподіваємося на вирішення ситуації з коронавірусом», — коментує Вячеслав Колісник.
Олег Сиротін більш стриманий: «Підсумки ринку 2020 для автоклавного газобетону виявилися помірно оптимістичними, а ось 2021 може бути гірше. Все залежить від загальної економічної ситуації в країні, продажів вже побудованих новобудов в 2020 р., ситуації з коронавірусом в Україні та країнах ЄС, звідки привозять свої «кровні» українські «заробітчани».
А ось «дорожники» планують розширюватися. «Основними цілями на 2021 рік є нарощування виробничих потужностей, розвиток/впровадження нових технологій виробництва та розширення номенклатурної продукції. Наприклад з наступного року ми плануємо активно розвивати напрямок з виробництва мінерального порошку на базі німецьких технологій, які дозволять дати більш якісних продукт. Також плануємо придбання ще одного асфальтобетонного заводу, придбання і запуск обладнання по виробництва бітумних емульсій, запуск нової дробильної лінії на кар'єрі», — розповідає Артуро Франциско Бабенко.
Значні обсяги коштів на проєкт «Велике Будівництво» і не менш амбіційні фінансові плани на наступний рік мали б зацікавити іноземні компанії. Але…
«Після оголошення Президентом України програми «Велике будівництво» багато міжнародних будівельних компаній планували зайти на ринок України. Проте, з глибоким подивом для себе дізналися, що разом з сумнозвісними Постановами №218 та №219 (реформа ДАБІ, — авт.) були скасовані норми щодо ліцензування будівельної діяльності в Україні, проте введено декларативну норму про необхідність проходження сертифікації замість ліцензування. Проте сама процедура такої сертифікації наразі не виписана, а, отже, наразі іноземні будівельні компанії мають можливість вийти на ринок України лише шляхом придбання корпоративних прав української компанії, в якої є чинна будівельна ліцензія. Але бажаючих зайти на український ринок таким шляхом дуже мало», — розповіла радник юридичної фірми «Астерс» Анжеліка Лівіцька.
Про один з варіантів заходу «нових» іноземців на вітчизняний ринок розповів Артуро Франциско Бабенко. «Ми ведемо перемовини з Ost Bau Contracting (ОАЕ), яка зацікавлена зайти на український ринок дорожнього будівництва. Нам цікаві їх технології та техніка, також персонал, який дешевше ніж наш, індуси, пакистанці. Їм цікава наша база — асфальтобетонний завод, два кар’єри. Щоб знизити собівартість, потрібно пропрацювати також рецептуру, добавки до асфальту, модифікованому бітуму. Це дуже перспективний напрямок, який дає одразу економію та якість. Наші юристи працюють над створенням консорціуму. Сподіваємось, вже до нового року створений консорціум буде приймати участь у тендерах», — прокоментував Бабенко.
Скільки нових компаній і на яких умовах зайдуть на вітчизняні проєкти — побачимо наступного року.
Автор: Оксана Гришина
Джерело: Property times