За даними Державної служби статистики, на 1 січня 2020 року, 69% українців живе в містах.
І, за дослідженням 2018 року, майже три чверті містян живуть в будинках, збудованих у 1960-80-х роках. Ще 15% мають житло, зведене до 1960-х. Кожна десята родина мешкає у відносно новому житлі, збудованому за роки незалежності.
За офіційною статистикою, загалом в Україні у майже 45% житла жодного разу не проводили капітальний ремонт.
Водночас за даними Міністерства розвитку громад та територій, в Україні на січень 2020 року кількість аварійних і, за офіційною термінологією, "ветхих" або зношених будинків не перевищує 1% від загальної кількості будинків як багатоповерхових, так і приватних, як в містах, так і в селах.
Час від часу в Україні повертаються до ідеї модернізації "хрущовок" або (зазвичай за ініціативи забудовників) знесення старих п'ятиповерхівок, які, мовляв, відслужили свій термін, і будівництва на їхньому місці нових - вищих і просторіших будинків.
Автоклавний газобетон можна застосовувати не тільки для зведення нових теплих будинків, а й для ефективної модернізації застарілого житлового фонду. Відносна легкість і низька теплопровідність матеріалу дозволяють збільшити поверховість будівлі без перевантаження фундаменту та несучих конструкцій. Легкість в обробці дозволяє виконати роботи швидко і з найменшими витратами.
У 2006 році ухвалили навіть відповідний закон. За цим законом, рішення про проведення комплексної реконструкції житла ухвалюють органи місцевого самоврядування. Вони ж затверджують відповідні програми.
Проте масштабних прикладів застосування цього закону - вдалих чи ні - наразі немає. А профільне міністерство - розвитку громад та територій - хоче його дещо змінити.
Водночас, як переконує Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста", зносити варто лише аварійні і зношені будинки.
"Капітально ремонтувати таке житло немає сенсу", - каже експерт.
А от щодо решти так званого "житлового фонду", каже експерт, потрібен дуже зважений підхід. Не дарма і досі на вторинному ринку популярними, наприклад, є так звані "сталінки", збудовані ще до 60-х років.
"Що стосується "хрущовок", які були розраховані на 60 років, це була певна перестраховка з боку проєктувальників, - твердить керівник "Інституту міста". - Якщо стандартна типова хрущовка-панелька у перші 3-5 років, коли іде усадка фундаменту, не дала тріщини, то вона може стояти дуже довго. Звісно, треба, щоб і дах не протікав, і підвал був сухим. За нормальної експлуатації такі будинки можуть служити дуже довго".