Реорганізація Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) триває. Експерти вважають, що її розділення на три окремі органи – доволі спірна ідея.
Проте, попри глобальні реформи у цьому відомстві, досі не зняті нагальні питання у сфері будівництва. Зокрема, проблема із запровадженням ринкового контролю та нагляду.
Здавалося б, законодавство передбачає такий контроль. Та чи існує він на практиці, і як така ситуація впливає на розвиток галузі та інтереси споживачів, розповіла заступниця голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку Олена Шуляк.
За оцінками експертів, рівень фальсифікованої будівельної продукції, тобто такої, що не відповідає стандартам, в Україні складає 20–25% від загального обсягу. Адже таке поняття, як «ринковий контроль за будівельною продукцією», існує в Україні лише теоретично, бо відповідних важелів просто немає. Тобто під виглядом цементу відомої марки вам спокійно можуть продати низькопробну підробку, але ніхто за це не відповість.
Ринковий контроль чи нагляд – це запобіжник, і, зазвичай, державний, від неякісної та небезпечної продукції, фальсифікату тощо. Крім того, це захист здоров’я та життя споживачів. Будь-яка ринкова сфера неможлива без контролюючого органу, що наглядатиме за якістю виробу. Без нього ми потрапляємо в зачароване коло ошуканого покупця, коли він по черзі може звертатися до продавця, виробника й перевізника товару з претензією на неякісну покупку, але не віднайде правди.
За відсутності адекватного ринкового нагляду про захист споживачів взагалі не може бути мови. Натомість орган державного ринкового контролю, як той байбак: ти його не бачиш, він не працює, результатів нема, – а формально він навіть є. На папері.
Фікція під назвою «ринковий нагляд»
Цій історії вже понад 10 років. А взагалі, у 2001-му в Україні прийняли закон про ринковий нагляд. Причому, досить прогресивний на той час. Про це багато говорили та писали. Навіть запрацював ринковий нагляд за споживчою та неспоживчою продукцією. Однак залишилось «але» – будівельна продукція, яка є специфічним сегментом ринку. В більшості країн світу – до речі, у ЄС також – ринковий контроль за будівельною продукцією має своє, окреме регулювання.
Через правову колізію, вже екс-ДАБІ, яка була визначена органом ринкового контролю за будівельною продукцією, вирішила не займатися цим питанням. І лише після тривалих «футбольних баталій» між ДАБІ та Мінрегіоном міністерство 2018 року таки довело приналежність функції ринкового контролю саме ДАБІ.
Хоча й це не допомогло – моніторинг якості будівельної продукції в Україні досі відсутній. До того ж з 2018-го в нас ще й обов’язкову сертифікацію будівельної продукції скасували, адже вважалося, що до моменту скасування в нас працюватимуть європейські правила на ринку.
Як ринок боровся за адекватні правила гри
Водночас сам ринок виробників намагався сприяти запуску ринкового нагляду. Професійні та галузеві об’єднання відшуковували фальсифікат, повідомляли про нього, збирали дані. Та й не дивно. За їхніми оцінками, 70% кабельної продукції, 70% віконної, 30% цементу на ринку – не відповідають стандартам.
І якщо у віконній продукції – це найчастіше намагання нечесних продавців видати звичайні вікна за енергозберігаючі (адже різниця в ціні – майже 20–30%), і покупець просто ризикує переплатити за товар, то купівля фальсифікованого кабелю або цементу – це ризик для життя та здоров’я.
Тому й виникла спроба запустити дієвий ринковий нагляд за будівельною продукцією та передати цю функцію Держпродспоживслужбі. Саме з такою пропозицією свого часу зверталися до уряду фахові об’єднання виробників. Але абсолютно аргументовано Держпродспоживслужба не підтримала таку ідею, оскільки це специфічний ринок. У відомства просто відсутні ресурси для моніторингу, відслідковування та аналізу, як і фахівці та досвід для роботи в цій царині.
Що можна зробити зараз?
Як би там не було, питання й справді слід вирішувати якнайшвидше. Так, усе-таки можна реформувати ДАБІ. І йдеться нині не про реорганізацію, перейменування чи «перестановку доданків». А про реальне запровадження Єдиної електронної системи в будівництві, що згодом має витіснити ДАБІ. Система, до речі, вже довела свою ефективність через е-кабінет, який за декілька місяців роботи «зловив» на гарячому не одного шахрая-забудовника. Проте зараз він працює лише на подачу повідомлення за будівельним паспортом через доопрацювання системи, яка вже зазнала зловживань від недобросовісних замовників.
Разом з тим контролюючу функцію ніхто не скасовував. Це справді важливо. Відтак її має виконувати саме правонаступник ДАБІ – структура, що має знання, досвід та фахівців, які розуміють будівельну специфіку. За однієї умови – дієвий нагляд Мінрегіону, контроль громадськості та співпраця з ринком.
І звичайно, повернення питання ринкового контролю за будівельною продукцією. Звучить як нісенітниця, але автори нинішньої реформи Держбудархконтролю вирішили це питання дуже оригінально – ринковий контроль просто загубився у вирі реформи. У старої ДАБІ він був (хоча б у функціях), а в нових трьох чи чотирьох структурах – зник.
А тепер – головне. Представники ринку – виробники, проектанти, будівельники, експерти – одноголосно підтримують запровадження дієвого ринкового контролю. І ринок пропонує свою допомогу щодо налагодження цього процесу. Виробники більше за всіх зацікавлені в боротьбі з фальсифікатом та неякісною продукцією. Адже фальсифікат – це економічні втрати та шкода репутації.
Одразу слід наголосити: підвищення якості – це не про стрімке зростання цін. Парадоксально, але іноді й категорично навпаки. Адже нині споживач, купуючи підробку, платить чималі гроші за те, що цих сум не вартує.
Означена проблема – пряме відсилання до Регламенту 305 ЄС і до необхідності імплементувати ці норми в український правовий простір. Що, до речі, є однією з умов Угоди про асоціацію з Євросоюзом. У Регламенті містяться норми і правила, за якими живе вся Європа і які передбачають «високу планку» в питанні якості будівельної продукції. І запровадження цього документа у вітчизняну реальність передбачено законопроєктом №2698, який усе ще чекає на друге читання.
Європейський Регламент 305 – це реальна та зрозуміла система, в основі якої лежать чіткі критерії оцінки, наскільки продукція відповідає стандартам. Отже це дієві заходи боротьби з фальсифікатом – від заборони продажів до вилучення продукції з ринку. Це конкретизована відповідальність усіх учасників ринку – від виробника чи імпортера до продавця.
Тому продовжуємо боротьбу. Наразі необхідне адекватне реформування ДАБІ якнайшвидше. Але потрібно врахувати проблему дієвого ринкового нагляду й повернути її до порядку денного.