Офіційна Facebook сторінка ВААГ
Український ринок цементу повертається в режим перевірки на міцність. Навесні 2020 замість очікуваного зростання цементна галузь, як і вся промисловість, знову опиняється в ситуації впливу кризових явищ в економіці, на цей раз викликаних пандемією СОVID-19 і пов'язаним з нею спадом споживання.
Зростання внутрішнього споживання - один з головних чинників прискорення економіки. Він створює попит на робочу силу, живить активність бізнесу, а потім стимулює великі надходження податків і відрахувань до державного бюджету, пенсійного та інших фондів соціального забезпечення. Нова криза споживання буде різко негативно впливати на українську цементну галузь, обмежуючи внутрішнє виробництво більш ніж на 30%, що особливо небезпечно в умовах зростання імпорту з ринків, які в умовах спаду внутрішнього попиту спробують збільшувати експорт.
Цементна промисловість України - стратегічна галузь виробництва базового матеріалу для будівництва об'єктів промислової і транспортної інфраструктури країни, а також комерційного та житлового будівництва. Зараз виробнича інфраструктура не тільки повністю забезпечує внутрішні потреби ринку будівництва, але і має близько 20% резерву незадіяних виробничих потужностей.
У 2019 ринок цементу в Україні зріс на 2,3% в порівнянні з попереднім роком - до 9,4 млн тонн. Навколо таких величин він коливається протягом останніх трьох років, не показуючи значного зростання або спаду, тоді як імпортні потоки суттєво зростають. У 2019 року в зв'язку зі слабким зростанням ринку, кризою залізничних перевезень і різко негативним експортно-імпортним балансом (-30%) виробництво цементних підприємств України зменшилася з 9,11 млн т до 9,09 млн т (-0,3%).
Незважаючи на введення антидемпінгового мита на продукцію з Росії, Білорусі та Молдови, зовнішньоторговельна динаміка за підсумками 2019 склалася не на користь вітчизняних виробників. Експорт цементу в 2019 році виріс на 16%, а імпорт - на 57,1%. Зокрема, імпорт турецького цементу в Україні збільшився в 9,3 рази.
Туреччина, яка за даними The Global Cement Report є четвертою в світі країною за обсягами виробництва (80 млн тонн в 2017 році), і другою за обсягами експорту (13 млн тонн в 2017 році), перебуваючи в ситуації значного спаду споживання на внутрішньому ринку (з 75 млн тонн в 2017 до 47 млн тонн в 2019 році) і маючи морське сусідство з Україною в 2019 розпочала активний експорт портландцементу на український ринок.
Ситуацію прокоментував виконавчий директор Асоціації виробників цементу України «Укрцемент» Роман Скільський: «За даними Держстату, тільки за другу половину 2019 Україна завезено близько 200 тис. тонн турецького цементу, а тенденція на почтку 2020 року вказує на те, що імпорт з Туреччини буде в рази більше. Виходить, що, чекаючи кредитів МВФ, Україна платить десятки мільйонів доларів за імпорт продукції, допускаючи простою власних підприємств з випуску абсолютно такої ж продукції. Це реальні гроші, які могли б залишитися в Україні, забезпечивши підтримку виробництва цементу, завантаження потужностей, створення робочих місць і внесок в розвиток економіки, вкрай необхідні нашій країні. Таким чином, з одного боку ми маємо очевидну необхідність подолання спаду промислового виробництва України, а з іншого - стрімке зростання імпорту продукції, яка може в достатній кількості вироблятися всередині країни на восьми заводах чотирма великими міжнародними та українськими компаніями».
Виробники цементу в Україні належать до чотирьох промислових груп: міжнародних ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» та CRH Україна (ПрАТ «Подільський цемент», ПрАТ «Миколаївцемент», ТОВ «Цемент»), і українських - ПрАТ «Івано-Франківськцемент» і ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».
Вони випускають продукцію відповідно до чинних в Україні вимог нормативних документів, повністю дотримуючись українського законодавства на всіх етапах виробництва. З першого дня коронакризи ці компанії забезпечують безперервне виробництво цементу і безпечний робочий простір працівникам на своїх підприємствах, а також активно допомагають лікарям і суспільним групам.
Інший аспект проблеми - маркування продукції. Як відомо, обов'язкова сертифікація і реєстр УкрСЕПРО вже не існують. Протягом останніх двох років цемент, від якості якого залежить довговічність і безпека будівель і споруд, підлягає виключно добровільній сертифікації. У наших реаліях на тлі розмірів тіньової економіки це практично означає безконтрольне введення в обіг продукції з невідомими якісними характеристиками.
Саме маркування дає споживачеві можливість отримати інформацію про те, що він збирається придбати. За результатами останнього дослідження якості цементу, проведеного ГО «Союз споживачів України» в 2016-17 роках, 82% тарованої продукції у мішках з порушеннями маркування виявилися фальсифікатом.
Аналіз маркування зразків продукції з Турецької республіки показує, що значна її кількість не відповідає вимогам діючих в Україні нормативних документів. Менеджер з маркетингу Асоціації «Укрцемент» Олена Герасимова детальніше розповіла, чому це дійсно є проблемою: «По-перше, на мішках цементу турецького (імпортного) виробництва нанесене тільки СЕ-маркування, яке, до речі, має порушення. Але поки, до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA), в Україні немає затверджених процедур і вимог з цього приводу, тому сьогодні на українському ринку маркування імпортного цементу нічим не регламентоване. Маркування за вимогами нормативних документів України на турецьких мішках цементу взагалі немає. По-друге, на мішку не вказано в достатньому обсязі (або взагалі не вказано) інформацію про товар державною мовою, а це порушує право споживача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію (Закон України «Про захист прав споживачів» ст . 15. Право споживача на інформацію про продукцію, і ст. 30 Державна мова в сфері обслуговування споживачів Закону України «про забезпечення функціонування української мови як державної» - прим. ред) ».
Споживач, в основному, не може і не повинен за зовнішніми ознаками визначати якість товару і його безпеку, а ось держава повинна забезпечити дотримання представниками бізнесу процедур доступу товару на ринок.
Великі споживачі цементу завжди перевіряють якість продукції в своїх лабораторіях. Виробники автоклавного газобетону в Україні використовують тільки якісні цементи вітчизняного та імпортного виробництва.
Введення з боку держави заходів щодо обмеження ввезення і реалізації в Україні цементу без дотримання діючих вимог щодо маркування продукції, принаймні до моменту прийняття Регламенту (ЄС) N 305/2011 та підписання Україною угоди АСАА, могло б стати вирішальним фактором у забезпеченні захисту прав українського споживача на достатню інформацію про продукцію, а також підтримати українського виробника цементу і економіку країни на тлі ризиків, пов'язаних з карантином і уповільненням бізнес-активності.
Що вибере Україна: підтримку українського або турецького виробника цементу? Чи продовжить експортувати робочу силу і ресурси, а імпортувати готовий продукт? Відповіді на обидва питання стратегічно важливі для розвитку української економіки. Особливо зараз, коли країні вкрай необхідно створювати умови для зменшення негативних наслідків неминучого кризи.