Офіційна Facebook сторінка ВААГ
З 1 січня 2026 року в Україні повноцінно набув чинності Регламент ЄС №305 щодо будівельної продукції. Експерти галузі розповіли про те, як ці нові правила змінюють ринок будматеріалів, з якими викликами стикаються виробники і чи допоможе це українським компаніям стати конкурентоспроможнішими.
Готовність галузі
Впровадження Регламенту 305 стало серйозним викликом для українських виробників будматеріалів. За словами Костянтина Салія, президента Спілки виробників будматеріалів, галузь готова до нових вимог приблизно на 30%. Причинами такого стану стали початок війни, відсутність попиту та брак фінансування.
Проте є й позитивні приклади в окремих сегментах. Олег Сиротін, виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації виробників автоклавного газобетону, повідомив, що галузь автоклавного газобетону була повністю готова до застосування вимог Регламенту з 1 січня 2026 року.
Експерт пояснює: «У 2021-2025 роках галузь завчасно профінансувала імплементацію європейських стандартів з виробництва та методик випробувань продукції. Українські виробники автоклавного газобетону наприкінці 2025 року, коли повноцінно запрацювали кабінети ЄДЕССБ для будівельних матеріалів, зробили електронні декларації виробника. Галузь стала однією з перших в Україні у 2025 році, хто запустив систему декларування своєї продукції в дилерській мережі збуту, щоб кінцевий споживач мав повне уявлення про якість і технічні характеристики того, що він купує згідно з новими правилами».
Людмила Кріпка, виконавчий директор Асоціації Укрцемент, також повідомляє про позитивний результат галузі: «Виробники цементу повністю перейшли на випуск продукції за новим законом, впровадили всі європейські стандарти на цемент, виконали всі вимоги та процедури оцінки відповідності, склали декларації та нанесли знак відповідності на всю продукцію, що випускається».
«Окремі щебеневі підприємства, які досить тривалий час експортують щебеневу продукцію у країни ЄС, вже отримали підтверджуючий документ за системою 2+ — Сертифікацію системи виробничого контролю з наступним періодичним моніторингом, а саме Certificate of conformity of the factory production control», — звітує Владислав Нецький, генеральний директор Асоціації Виробників Нерудних Будівельних Матеріалів України.
Нова філософія відповідальності
Артем Захарчук, керівник технічного відділу компанії Sweetondale, підкреслює суть змін: повне впровадження вимог Регламенту означає перехід ринку від формальної сертифікації до реальної відповідальності виробника за заявлені характеристики продукції.
«Тепер виробники переходять від формальної наявності сертифіката до персональної юридичної відповідальності за заявлені характеристики продукції, — пояснює Леонід Новосельський, генеральний директор «Кератерм». — Ключова зміна — перехід до Декларації експлуатаційних характеристик (DoP), де виробник бере на себе відповідальність за кожен задекларований параметр (міцність, геометрія, відхилення, інші показники). Це означає, що критичною стає не «наявність паперу», а підтвердженість кожного показника випробуваннями та системою контролю».
Друге важливе нововведення, підкреслює Новосельський, — цифрова прозорість: декларації реєструються в ЄДЕССБ, і дані стають доступними для замовників, проєктувальників, технагляду та контролюючих органів. Для ринку це означає вищу простежуваність і менше простору для маніпуляцій.
Людмила Кріпка пояснює суть європейської концепції: «Виробник, складаючи декларацію показників, бере на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції цим задекларованим показникам та наносить на неї Знак відповідності технічним регламентам. Оскільки Україна ще не є членом ЄС, нанесення українського Знаку відповідності технічним регламентам та підтвердження відповідності відбувається у національних органах оцінки відповідності».
Леонід Новосельський описує ще один блок змін — впровадження заводського виробничого контролю (FPC). Від разових перевірок готового виробу галузь переходить до системного контролю сировини, процесів, обладнання та стабільності виробництва, підтвердженого аудитами.
Як наслідок, за словами експерта, більшість виробників уже інвестують у модернізацію процесів та лабораторної бази або збільшують витрати на випробування в акредитованих центрах, адже методики EN-стандартів відрізняються від частини старих ДСТУ і потребують іншої вимірювальної дисципліни.
Людмила Кріпка підкреслює переваги нової системи: «Зі зміною концепції надання будівельної продукції на ринку на європейську та визначенням реальної відповідальності всіх учасників процесу, а також запровадженням ринкового нагляду за дотриманням вимог технічних регламентів, ринок стає більш захищеним, прозорим та безпечним».
Володимир Киричок, керівник відділу технічного супроводу «Кератерм»,окремо зазначає важливість нових правил для проєктів відбудови: для проєктів, які фінансуються міжнародними донорами та інвесторами, відповідність європейським вимогам до безпеки і прозорості матеріалів часто є базовою умовою. Тож виробники, які вже працюють за новими правилами, отримують додаткові можливості на ринку відновлення.
«Більшість вимог Регламенту 305 почне працювати в повну силу під час відбудови. Саме тоді багато фондів, донорських організацій та інвесторів прописуватимуть у своїх вимогах Регламенти 305 та 311, які охоплюють не лише безпечність, а й декарбонізацію», — додає Костянтин Салій.
Фільтр чи бар'єр?
Експерти впевнені, що повний перехід на Регламент №305 може відсіяти деяких виробників.
Сергій Медяник, комерційний директор «Кератерм», розглядає нові правила як ринковий кандидатський мінімум, який одночасно є фільтром для продукції сумнівної якості та викликом для тих, хто не інвестував у якість та контроль виробництва.
Як фільтр вимоги працюють дуже чітко, зазначає експерт. Без належних випробувань і без системи FPC виробник фактично втрачає доступ до відповідальних забудовників, великих об'єктів і державних закупівель, де питання прозорості та відповідності вимогам стає базовою умовою. На практиці це відсікає кустарних виробників і продукцію, яка не може бути підтверджена цифрами та процедурами.
Артем Захарчук поділяє цю думку: «Нові вимоги — це не бар'єр, а фільтр якості, який поступово прибирає з ринку продукцію з недостовірними або непідтвердженими характеристиками».
«Для доброчесних виробників нові правила підтвердження якості продукції — це можливість вести свій бізнес у прозорих умовах як внутрішньовидової конкуренції, так і міжвидової. Для недоброчесних виробників це справедливий фільтр входження на ринок. Від цього виграють і споживачі будівельної продукції, і її виробники», — додає Олег Сиротін.
Водночас Сергій Медяник визнає ризики як бар'єр для малих виробництв: «Витрати на впровадження європейських схем оцінювання та перевірки сталості показників, лабораторне обладнання, зовнішні випробування та аудит можуть стати відчутним фінансовим навантаженням. Це може пришвидшити консолідацію ринку.
Проте для виробників, які планують розвиток, перехід — не штучний бар'єр, а необхідний етап модернізації: нові правила формують добросовісну конкуренцію в однакових умовах і дозволяють аргументувати ціну не маркетингом, а прозорими характеристиками продукту та реальним контролем якості».
Вплив на конкурентоспроможність
Нова правила безумовно матимуть вплив й на конкурентоспроможність українських матеріалів на внутрішньому та європейському ринках у найближчі роки.
Володимир Киричок, прогнозує подвійний ефект у найближчі роки: всередині країни зросте довіра та зрозумілість продукту для професійного ланцюга, а для експорту знизяться технічні бар'єри входу на європейські ринки.
На внутрішньому ринку, за словами експерта, коли українська продукція працює в логіці EN-стандартів і Декларацій, вона говорить з ринком однією мовою — категоріями допусків, параметрами, порівнюваними з матеріалами з ЄС. Це підвищує конкурентність щодо імпорту: у споживача і професійного середовища з'являється прозорий інструмент порівняння, а не абстрактне європейське — значить краще. Додатково це підвищує прогнозованість якості для девелопера: менше ризиків на будмайданчику, менше сюрпризів у геометрії та характеристиках, вища керованість результату.
Артем Захарчук підтримує: «Єдині правила гри підвищують довіру до будівельних матеріалів і створюють прозорі умови конкуренції на українському ринку».
«Зміна правил, з одного боку, спрощує ведення бізнесу за рахунок цифровізації, зменшення бюрократичних перепон, — розвиває думку Олег Сиротін. — З іншого, підвищує відповідальність виробника перед споживачем та державою. Відповідальність запускає процес покращення контролю якості виробництва, що позитивно впливає на конкурентоспроможність українських матеріалів на внутрішньому та європейському ринках».
Водночас експерт застерігає: українські та європейські виробники працюють в різних умовах, тому важко наразі оцінити практичний вплив нових правил. Треба час і покращення умов для будівельного ринку у нашій державі.
Щодо європейського напряму, Володимир Киричок зазначає: перехід на EN-стандарти та процедури Регламенту 305 — це стратегічне наближення до вимог ЄС і квиток у спільний технічний простір. Однак на практиці виробникам і надалі потрібні процедури для доступу на ринок ЄС, зокрема СЕ як підтвердження відповідності вимогам відповідних гармонізованих стандартів.
Але ключове, підкреслює експерт, зникає розрив у підходах: виробник у себе на заводі вже працює за тими ж принципами, що й у Європі, тому вихід на експорт стає більш передбачуваним і менш витратним.
Артем Захарчук узагальнює: «Для відповідальних українських виробників Регламент стає інструментом розвитку, а не обмеженням — він відкриває доступ до єдиного технічного простору ЄС. Гармонізація з вимогами ЄС суттєво знижує технічні бар'єри для експорту українських будівельних матеріалів уже в найближчі роки».
Людмила Кріпка розглядає впровадження Регламенту 305 як проміжний етап на шляху до повноцінного вступу України до Європейського Союзу або до укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА). За словами експертки, ця угода передбачає, що торгівля товарами Україна — ЄС проводитиметься на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі товарами між державами-членами ЄС. У такому разі українські регуляторні та технічні матеріали визнаватимуться на рівні з європейськими та матимуть рівнозначну силу, потреба в дублюванні процедур зникне.
Що на внутрішньому ринку
Будівельний ринок все ще не відновився й не вийшов на обсяги, які були до повномасштабного вторгнення.
Костянтин Салій розвіює ілюзії щодо стану галузі: «Будівельний ринок зараз становить 25–27% від довоєнного. Не варто слухати бравурні доповіді про те, що обсяги будівництва сягають 70% від довоєнних — це обсяги продажів, а не будівництва».
Експерт наводить такі дані: «Істотного зростання споживання будматеріалів не відбулося ні у 2024-му, ні у 2025 році. Цементи споживаються на 45–50% від довоєнного рівня, бо є військові будівництва, відновлення інфраструктури, мостів, доріг, оборонні споруди. Але всі інші матеріали — лише 25–32% у високий будівельний сезон».
Ринок, на жаль, все ще бореться за виживання, а не працює на повну. Частково він зумів адаптуватися до нових умов, але деякі проблеми неможливо вирішити, поки тривають воєнні дії.
Владислав Нецький наводить приклад з щебеневою галуззю: «На сьогодні, як і в попередні роки, одним з головних аргументів споживачів щебеневої продукції на внутрішньому ринку є її ціна, яка залежить від логістичних шляхів постачання. Підприємство-споживач у Сумській чи Харківській області буде насамперед орієнтуватися на щебеневі підприємства Полтавської або Дніпропетровської області через меншу відстань перевезень і нижчу ціну продукції, а не дивитися на те, який у кого є сертифікат та хто його видавав».
Декарбонізація та зелені матеріали
До поточних викликів галузі поступово додаються нові, адже світовий будівельний ринок функціонує за правилами мирного часу, Україні ж доводиться триматися в постійному «шпагаті», вирішуючи свої проблеми й намагаючись відповідати європейським вимогам.
Костянтин Салій звертає увагу на новий майбутній виклик: «Матеріали мають бути максимально екологічними, а під час їхнього виготовлення має використовуватися альтернативна енергетика. До цього наші виробники практично не готові».
Президент Спілки виробників будматеріалів наводить приклад: «”Зелену” цеглу в Європейському Союзі виробляють поки що лише в Австрії. Компанія Wienerberger минулого року відкрила перший завод під Віднем, який використовує водень, вітрову та сонячну енергію. Навіть сама Європа перебуває в стані переходу до цієї “зеленості», — зазначає Салій.
Цього року запрацює вуглецевий бар'єр CBAM, попереджає експерт. Товари, які виробляються класичним методом з використанням викопного палива, обкладатимуться додатковими митами при експорті до ЄС.
Проблема скасування стандартів
Владислав Нецький піднімає ще одне важливе питання, яке хвилює всю галузь — скасування з 1 січня 2026 року понад 3 200 Національних стандартів стосовно єдиних технічних умов, методів випробування і визначення, вимог безпеки практично на всі види продукції — від болтів та гайок до металопродукції, екскаваторів, тепловозів і вагонів.
До цього переліку, зазначає експерт, також входять щебінь, гравій, пісок, рубероїд, бетони, опалювальні радіатори, листове скло. «І все це без заміни на нові нормативно-технічні документи», — підкреслює експерт.
Складно, але воно того варте
Впровадження Регламенту 305 стало переломним моментом для української будівельної галузі. Експерти одностайні: хоча перехідний період є складним і витратним, особливо для малих виробників, проте нові правила формують фундамент для довгострокового розвитку галузі й створюють прозорий, захищений ринок, де конкуренція відбувається на основі реальної якості продукції, а не формальних паперів.
Для виробників, які готові інвестувати в розвиток, Регламент 305 відкриває нові можливості: від доступу до проєктів міжнародних донорів до спрощеного виходу на європейські ринки. А для всієї галузі це крок до повноцінної інтеграції в європейський економічний простір та підготовка до майбутньої відбудови країни.