На відновлення житлової інфраструктури Україні потрібні будівельні матеріали загальною вартістю майже 40 млрд доларів. Якщо для цього будуть використовувати будівельні матеріали, вироблені в Україні, стан української економіки значно покращиться, оскільки держава отримає формування валової додаткової вартості на 21 млрд доларів із 180 млрд доларів валового внутрішнього продукту. Однак для відновлення довоєнних обсягів виробництва будівельних матеріалів є кілька суттєвих перешкод.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Вона зазначила, що за даними Торгово-промислової палати (ТПП), до війни потребу України у будівельних матеріалах забезпечували майже повністю українські виробники, тобто Україна у цьому плані була фактично самодостатньою. На той час в країні працювало близько 3500 підприємств з виробництва будматеріалів, однак зараз тою чи іншою мірою відновили роботу ледь 2 тис.
«Ми бачимо, що через війну цей ринок зростає – нині він оцінюється у десятки мільярдів доларів. З одного боку, це зростання, на жаль, зумовлене заподіяними росією руйнуваннями, але з іншого боку, це величезні можливості. Тому ми хочемо, щоб у ці процеси були максимально задіяні саме українські виробники», – підкреслила Шуляк.
За попередніми оцінками, зазначила вона, загальна сума збитків у випадку цих руйнувань складає щонайменше 157 млрд доларів на 2024 рік. При цьому, 71% цих коштів складають обʼєкти нерухомості, житлова інфраструктура і, відповідно, на будівельні матеріали припадає основна частина цих коштів. Так, 52% – відновлення житла, 33% – інфраструктура, 9% – заклади охорони здоровʼя та освіти.
При цьому, зазначила парламентарка, застарілі обʼєкти житлової інфраструктури не будуть відновлюватися у тому вигляді, в якому вони існували до війни, а відбудовуватимуть за новими, сучасними характеристиками. Це стосується зокрема багатоквартирних, приватних будинків, гуртожитків тощо.
Враховуючи це, за попередніми підрахунками, для відновлення 1 кв метру будівництва такого типу обʼєктів потрібна 31 позиція будівельних матеріалів на загальну суму близько 40 млрд доларів. Ключові будматеріали – бетон, цемент арматура, вікна, цегла – на ці позиції припадає 80% витрат будматеріалів. Наприклад, за 4 місяці 2024 року потреба тільки у бетоні оцінювалася на рівні 4,7 млрд доларів.
Відповідно, якщо будівельні матеріали на цю суму будуть вироблятися в Україні, зауважила Шуляк, ми отримаємо валової доданої вартості на 21 млрд доларів. При тому, що весь валовий внутрішній продукт складає 180 млрд дол. Іншими словами, виробництво вітчизняних будівельних матеріалів – дуже важлива частка, яка б сприяла зростанню української економіки. Завдяки цьому, повідомила Шуляк, коментуючи дані ТПП, заробітних плат буде згенеровано на 11,5 млрд доларів, додаткові надходження до бюджету – 7,6 млрд доларів, а 3,4 млрд доларів складуть відрахування у дефіцитний пенсійний фонд.
Враховуючи те, що за приблизними підрахунками, протягом 2018-2019 років у експлуатацію вводилося 13,7 млн кв. метрів житла, то на відновлення таких обсягів і відбудову знадобиться щонайменше 5 років. Але при таких темпах дефіцит будівельних потужностей – техніки, будівельних матеріалів, людей, складатиме близько 33%.
«Якщо ми говоримо про 5 років, то, за даними ТПП, нам потрібно буде будувати 28 млн кв. метрів житла, при тому, що нинішня середня потужність – майже 14 млн кв. метрів. Тому потрібно буде або стимулювати розвиток цього сектору, або стане питання імпорту. Але якщо відбудова і повернення до довоєнних обсягів триватиме 10 років, то такого дефіциту не буде, враховуючи те, що споживатися буде будівельних матеріалів на майже 20 млрд доларів. Тобто роки відновлення напряму впливатимуть на попит на будматеріали і обладнання для будівництва», – зазначила Олена Шуляк.
За її словами, в ТПП вважають, що головними перешкодами для розвитку українських виробництв будівельних матеріалів є дефіцит працівників зокрема через мобілізацію, дефіцит енергозабезпечення, внутрішній попит, який через війну знизився, що в свою чергу виснажує бізнес, складну логістику імпорту, зокрема, сировини для будівельних матеріалів. Наразі виробники вимушені закуповувати її в Китаї, Туреччини тощо. Але до якості цієї продукції можуть бути питання.
«Все це потрібно враховувати. Тому уряд, країни-донори та міжнародні фінансові організації можуть відіграти важливу допоміжну роль у відновленні українського виробництва будівельних матеріалів. Якщо вони продемонструють впевненість у тому, що український сектор будматеріалів може задовольнити потреби у відновленні країни, це може підвищити довіру інвесторів та банківську спроможність підприємств у цьому секторі», - підсумувала Шуляк.