Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік: за даними Київської школи економіки, загальна сума збитків для інфраструктури сягнула майже 155 млрд доларів і продовжує зростати. Сума і обсяги роботи колосальні, тож без великої відбудови не обійтись. Проте, як попереджає керівник держпідприємства "Укрпромзовнішекспертиза", яке проводило масштабне дослідження щодо майбутнього відновлення, вже за кілька років галузь, імовірно, відчує дефіцит деяких будматеріалів. А це негативно впливатиме на швидкість, ефективність і витратність повоєнної відбудови.
"Однією з цілей цієї роботи було подивитися, наскільки ми готові. Ми розрахували кількість і потребу будівельних матеріалів, які необхідні для того, щоб відбудувати зруйноване. Всього ми розраховували потребу в 31 ключовому будматеріалі, з яких зводяться будинки. Тобто цегла, бетон, цемент тощо", – коментує директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк.
Згідно з оприлюдненими даними "Укрпромзовнішекспертизи", через майбутнє зростання попиту в Україні очікується брак цементу, бетону, профілю ПВХ, мінеральної вати й скла. Лише одного цементу для відбудови, за розрахунками станом на листопад 2022 року, необхідно понад 35 млн тонн. Саме він є компонентом багатьох похідних необхідних для будівництва матеріалів, таких як бетон (якого потрібно щонайменше 50 млн тонн), асфальтобетонна суміш (майже 18 млн тонн), газобетон, штукатурка та інших.
Потенційний дефіцит оцінюється орієнтовно в 14%.
Серед головних наслідків нестачі цементу – можливі проблеми з постачанням, затримки термінів відбудови і подорожчання будматеріалів. Ще один, не менш важливий фактор, – імовірне погіршення якості матеріалів. Як стверджує директор ДП "Український науково-дослідний інститут будматеріалів" Андрій Скрипник, вже сьогодні клієнти скаржаться на велику кількість фальсифікату цементу.
"Ринковий нагляд дозволяє в даній галузі боротися з величезним обсягом фальсифікату будівельних матеріалів та виробів, який особливо відчутний в сфері в'яжучих, таких як цемент. Ми, спілкуючись в цій галузі, отримуємо подібну інформацію. Звичайно, неофіційно, але звернення йдуть постійні. І зволікати з цим питанням не можна", – наголошує він.
Експерти переконують: збільшення вартості цементу – неминуче з кількох причин
По-перше, закономірності економіки в умовах шаленого попиту і дефіциту. По-друге, здорожчання собівартості виробництва цементу. І нарешті, по-третє, обмеження конкуренції, адже імпортного цементу в Україні немає. До того ж, одні заводи з виготовлення в’яжучих сьогодні не працюють через війну, а інші намагаються перекупити активи своїх конкурентів, щоб збільшити частку на ринку.
Тож відбувається монополізація цементного ринку, що, за словами екскерівника Антимонопольного комітету Олександра Мельниченка, може мати негативні наслідки.
"Посилення монопольного становища – це завжди погано. Держава в особі антимонопольного відомства повинна ретельно стежити, чи немає зловживання монопольним становищем. Якщо хтось встановлює монопольну ціну чи перешкоджає в укладанні угод для суб'єктів господарювання, які працюють на цьому ринку, то за такі речі існує жорстка відповідальність у вигляді 10% річного обороту компанії – штрафи", – підкреслює він.
Хто саме впливає на обмеження конкуренції і монополізацію цементного ринку України?
Одна з найбільших цементних компаній в Україні, ірландська CRH, планує викупити українські активи свого італійського конкурента Дікергофф (Buzzi). І якщо в АМКУ цій угоді дадуть "зелене світло", CRH стане власником найбільшої частки цементного ринку у державі і може зловживати монопольним становищем, чого побоюються великі споживачі цементу.
"Я вважаю, що це однозначно негативно вплине на концентрацію на ринку цементу. Це обмежить конкуренцію і створить додаткові ризики для споживачів в частині наявності продукції, доступу її і її вартості. Вартість цементу впливає на всю будівельну продукцію, яка трансформується уже в готові об'єкти. Чи це житлове будівництво, чи це соціальна інфраструктура, чи транспортна", – зауважує гендиректор промислово-будівельної групи "Ковальська" Сергій Пилипенко.
Як запевняють виробники будматеріалів, обмеження імпортної конкуренції стало однією з причин стрімкого підвищення вартості в’яжучих матеріалів. Відтак про необґрунтоване і дуже стрімке зростання цін в один голос почали заявляти споживачі цементу та громадські активісти.
І ця динаміка продовжує набирати обертів, про що свідчить чергове стрімке подорожчання будматеріалів у лютому цього року.
Як зазначають підприємці, підвищення коливається у межах 10-15 % залежно від обсягу замовлення та регіону доставки. Очікується й зростання вартості бетону, штукатурки, залізобетону та інших матеріалів із цементу для будівництва та ремонту, кажуть підприємці. За словами голови асоціації виробників автоклавного газобетону Олега Сиротіна, про подорожчання їх попередили.
"Чергове подорожчання для нашої галузі відбулося у лютому. Вартість цементу зросла приблизно на 450 грн на одній тонні. Звісно, що подорожчання вартості цементу призвело до підвищення собівартості виробництва блоків з автоклавного газобетону. Але виробники автоклавного газобетону поки що не підіймали відпускні ціни на свою продукцію", – стверджує Сиротін.
Про підвищення цін на цемент говорить і керівник "Хмельницького залізобетонного заводу" Валерій Корбут. За його словами, через подорожчання основної сировини і вони вже запланували підняття вартості залізобетону.
Якщо ще на початку року, за словами виробників будматеріалів, цемент коштував близько 4200 грн за тонну, то в лютому вартість зросла приблизно на 500 грн. І, як зазначають підприємці, їх вже попередили, що ціна надалі зростатиме чи не щомісяця. Тож відповідно здорожчають і ремонт та нове житло, кажуть провідні українські девелопери Борис Голденштейн, засновник та CEO "ZEZMAN HOLDING", та Ігор Гуда, засновник "Креатор-Буд".
То чому ж такими шаленими темпами дорожчає цемент?
Як пояснює Павло Качур, голова асоціації виробників цементу "Укрцемент", підвищення ціни – вимушене через ріст собівартості.
"Електроенергія з 2020 до 2023 року – ріст 200%, вугілля з 2020 по 2023 рік – ріст 283%. Перевезення з 2020 по 2023 рік – ріст 317%. А перевезення і енергоносії – це 72 відсотки нашої собівартості… Я теж хочу дешевого цементу", – коментує він.
Проте, на думку ірландського бізнесмена Шеймуса Мея, який займався бетонним бізнесом, реальна причина подорожчання цементу в Україні не стільки у здорожчанні собівартості, як у прагненні надприбутків.
"Звичайно, ці великі компанії скажуть, що подорожчання відбувається через підвищенні цін на ресурси, так вони виправдовують підвищення цін. Але насправді вони використовують здорожчання собівартості як прикриття для підвищення вартості цементу. Я маю на увазі, що всі ці люди прагнуть максимізувати прибутки. Зрозумійте, що можливо 20-30% і пов’язано зі збільшенням витрат, але все криється у захопленні ринку і понаднормових прибутках", – зазначає ірландець.
Як додала заступниця міністра економіки України Надія Бігун, в Україні будівельна техніка та матеріали становитимуть особливу потребу, бо окрім відбудови заплановане також і будівництво фортифікаційних споруд. Тож проводиться активна робота із залучення коштів для інвестицій у створення нових потужностей, в тому числі з виробництва будматеріалів. За її словами, в бюджеті закладені понад 40 млрд для стимулювання бізнесу, зокрема на кредитування за держпрограмою "Доступні кредити 5-7-9%".
Але що робити сьогодні, поки нові потужності – лише в планах і проєктах?
Поки в Україні тільки планують будувати нові потужності та розширювати наявні, щоб уникнути дефіциту ключових для відбудови будматеріалів, державним органам контролю варто зосередити увагу на питанні конкурентного становища, наголошують експерти. Адже зловживання монополією і неконтрольоване зростання цін так чи інакше відіб'ються на вартості й ефективності нашої відбудови.
Нагадаємо, якщо компанії CRH вдасться викупити українські активи свого конкурента Dickerhoff, холдинг стане тримачем найбільшої частки ринку і зможе диктувати власні умови й ціни. Варто зауважити, що CRH вже має за плечима багатий досвід поглинання ринків у різних країнах. Зокрема, у себе на батьківщині, в Ірландії, а також у Сполучених Штатах.